Формування в учнів інтересу до
творчої діяльності та використання методів інтерактивного навчання на уроках хімії
з досвіду роботи вчителя хімії
Царичанської ЗОШ І - III ступенів
Тарчан Світлани Григорівни
2009
Педагогічне кредо:
Не згасає вогонь у розумних очах
І з роками
ясніш пламеніє.
Ти тримаєш
дитячі серця у руках,
Ти тримаєш
планети надію.
1. Розвиток творчих
здібностей на уроках хімії:
а) вступ;
б) психологія творчості;
в)
методичні прийоми формування творчих здібностей учнів.
2. Використання інтерактивних технологій на уроках хімії:
а) від творчості вчителя - до творчого учня.
3.
Робота з обдарованими дітьми.
4.
Метод проектів, як засіб формування інтелектуальних здібностей учнів.
5.
Особливості інтегрованих уроків.
6.
Складання та використання технологічних карт для організації
самоосвітньої діяльності учнів на уроках хімії.
7.
Навчання у процесі гри.
1.
Розвиток творчих
здібностей на уроках хімії
Вступ
Хімія як базовий шкільний предмет належить до
природничо - математичної дисципліни і є комплексною наукою, яка сприяє
формуванню наукового світогляду, інтелектуальному розвиткові учнів, формуванню
в них загальнолюдської валеологічної та екологічної культури. Аналіз шкільної
практики свідчить, що більшість учнів не вміють у процесі навчання самостійно
вирішити найважливіші структурні елементи знання, встановити причинно -
наслідкові зв'язки між ними. Отже, після закінчення школи замість
структурованої, усвідомленої системи знань, володіють розрізненими, механічно
запам'ятованими відомостями. Тому одним із актуальних напрямків вдосконалення
навчання в школі є пошук і впровадження інтелектуальних засобів, форм та
методів навчання, що забезпечують системність знань учнів, їх міцність.
Однією ланкою для розв'язання даної проблеми є робота щодо розвитку
творчих здібностей учнів. Творчі здобутки спонукають дітей до творчого
мислення. А це є активний процес, який дає учням можливість контролювати
інформацію, ставити під сумнів нові ідеї, порівнювати протилежні точки зору,
адаптувати та відкривати певні твердження. Отже, творче мислення має велике
значення для розвитку дітей, і тільки творчу дитину можна навчити мислити. Слід
зауважити - не обов'язково, щоб в учнів були здібності в тій чи іншій сфері для
розвитку їхньої творчості. Хоча часто внаслідок такої діяльності учня та педагога
можуть виявитися таланти дитини.
Психологія
творчості
Що таке
творчість? За словами американського психолога Еріх Фромм - це здатність
дивуватися і пізнавати, уміння знаходити рішення у нестандартних ситуаціях, це
спрямованість на відкриття нового і здатність до глибокого усвідомлення свого
досвіду. Щоб досконало розвивати творчість дитини вчитель - хімік повинен бути
не тільки майстерним викладачем, педагогом, а й психологом; повинен мати теоретичну
підготовку в аспектах психології творчості і вдало використовувати її на
практиці. Якщо систематизувати всі дослідження з проблеми творчості, то можна
виділити чотири основні напрямки:
1)
швидкість - здатність висловлювати
максимальну кількість ідей;
2)
гнучкість - здатність висловлювати
широку розмаїтість ідей;
3) точність - здатність поліпшувати чи надавати
завершеного вигляду своїм ідеям;
4)
оригінальність - здатність
породжувати нові нестандартні ідеї.
Перша: актуалізація наявних знань
учнів, пробудження інтересу до теми.
Друга: осмислення нового матеріалу.
Відбувається самостійно або за допомогою вчителя, відео матеріалів.
Третя: роздуми або рефлексія. Тут учень
осмислює вивчений матеріал і формує свою особисту думку.
Вищеописаний напрямок дослідження проблеми
творчості розглядає її як здатність.
Ефективність процесу розвитку творчих
здібностей учнів на уроках хімії значною мірою зумовлена методами його
реалізації. Оскільки головною метою навчання у школі є вироблення в учнів
навичок брати участь у суспільному житті та впливати на його хід, то значною
мірою воно повинно відходити від традиційної форми викладання. Тому, поряд із
традиційними методами викладання доцільно використовувати новітні, що
ґрунтуються на таких засадах:
- формування у процесі навчання цінностей
громадського суспільства та позитивного ставлення до них;
- забезпечення взаємозв'язку між методами
викладання і практикою громадянознавства через створення мікроклімату у школі,
який ґрунтується на принципах співпраці, справедливості, демократичності,
дотримання прав людини;
-
поглиблення розвитку кооперації в
умовах навчально - виховного процесу на рівнях «учень - учень», «учень -
учитель»;
- використання активних та інтерактивних
методів навчання, що забезпечує залучення учнів до постановки проблем, процесу
формування рішень;
- вивчення суперечливих питань за допомогою
критичного аналізу різних поглядів, критичного мислення;
- залучення учнів до процесу розв'язання
суспільних проблем через зміну особистої поведінки, активної участі у громадському житті на
місцевому рівні.
Методичні прийоми
формування творчих здібностей
учнів
Як свідчать дослідження сучасної дидактики
одне з найважливіших завдань стратегії активного навчання полягає у зміні форм
спілкування в освітній діяльності. Ця зміна означає перехід від монологічного
до багато опозиційного навчання, при якому відсутні концепція та позиція
вчителя.
Організація такого процесу спілкування на
уроках хімії ефективно впливає на формування творчих здібностей учнів, але слід
передбачити використання відповідних методів навчання, які переважно базуються
на інтерактивних вправах. Під інтерактивністю розуміють не тільки процес
взаємного впливу об'єктів, а й спеціально організована пізнавальна діяльність,
котра має чітко окреслену соціальну спрямованість.
Наводжу деякі приклади інтерактивних вправ, які
Тарчан С. Г. використовує на уроках хімії:
v робота в парах (один із партнерів є носієм
інформації, знає шляхи розв'язування завдань. Він передає інформацію іншому).
Під час вивчення теми «Класи неорганічних сполук», в 8 класі: клас поділений на
групи для роботи в парах (визначається хто з них буде говорити першим). Учні
готують інформацію про основні класи неорганічних сполук, використання цих
сполук в народному господарстві, обговорюють взаємозв’язки між складом і їх
властивостями. Потім кожна пара представляє результати роботи обмінюється
ідеями і аргументами. Цей вид роботи підвищує активність учнів, вони не можуть
ухилятися від виконання завдання. Діти мають можливість подумати, обмінятися
ідеями з партнером і лине потім озвучити свої думки перед класом;
v діалог - рівнина (читання або вивчення
тексту абзацами - знайдіть в тексті нові слова, поясніть їх значення, наведіть
основні об'єкти про які йдеться в цьому абзаці);
v діалог Сократа (учні самостійно формулюють
проблеми та пропонують шляхи їх розв'язання);
v навчальна пара (усі учні вивчають
навчальний матеріал за алгоритмом, який подано на картці. У правому ряду сидять
«учні», у лівому - «вчителі». Завдання вчителя ставити питання, щодо
опрацьованого матеріалу, тлумачити незрозумілі поняття);
v мозковий штурм (метод колективного
обговорення, що здійснюється через вільний вияв поглядів усіх учасників. Дає
змогу швидко і ефективно розв'язувати завдання. Ідеї можна записувати на
дошці). «Мозковий штурм» досить ефективно використовується для визначення
глобальних понять. Учні при цьому усвідомлюють свій особистий внесок у
зроблене, а оригінальність та неповторність таких визначень просто вражають.
Наприклад під час вивчення теми «Прості речовини. Повітря» учням двох різних 8
- их класів з однаковим інтелектуальним рівнем пропонується визначити поняття
«охорона повітря». Результат:
-
накопичення в атмосфері землі вуглекислого газу приводить до забруднення;
-
вуглекислий газ заважає відведенню тепла від поверхні землі;
-
діяльність людини приводить до збільшення вмісту в повітрі таких газів: CO2 , H2S, SO2, CO.
Результати «мозкового штурму» свідчать про
неповторність відображення навколишнього світу учнями. Рівень відображення,
перш за все, залежить від рівня та спрямованості їхньої свідомості;
v кооперативне навчання (ґрунтується на
спільній роботі учнів і сприяє гуманізації відносин між учителями та учнями.
Співпраця буде результативною, якщо вчитель підготує учнів до роботи в групі);
v техніка полікантних груп (чітко формується
завдання, самостійне продумування і записування ідей попереднє голосування,
дискусія за попереднім голосуванням, остаточне голосування). Прикладом роботи в
групах може бути урок у 8 класі по темі «Предмет хімії. Короткі відомості про
історію розвитку хімічних знань». При вивченні теми : вчитель ділить учнів на
дві групи. Кожній групі запропонуємо по чотири завдання:
o розкрити
основні етапи створення хімії;
o застосування
хімічних знань;
o розвиток
хімічних знань у XVIII столітті;
o показати
важливість алхімічного періоду.
В результаті цієї роботи
підвищується активність учнів. При обговоренні питання в групах учні можуть
більше дізнатися один про одного, обмінятись думками;
v метод
снігова куля (використовується коли необхідно, щоб учасники спочатку обговорили
питання в парах, потім в квартетах і т. д.);
v метод карусель (ефективний для одночасного
включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами і передбачає
добір аргументів кожним учасником на задану тему, слухання одним учнем досить
великої кількості однокласників. Учні розсаджуються у вигляді каруселі, що
рухається). Метод карусель використовується при вивченні теми «Значення хімії в
народному господарстві та побуті, діалектичний характер ролі хімії в житті
людини». Учні діляться на дві групи, які розташовані в два кола: зовнішнє і
внутрішнє але з умовою, що вони сидять один проти одного. Внутрішнє коло
нерухоме ,а зовнішнє - рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники
пересуваються на один стілець вправо і опиняються перед новим партнером. Мета -
пройти все коло, виконуючи поставлене завдання. Учасники внутрішнього кола є прихильниками
точки зору, що хімія має позитивні сторони у побуті, с/г, харчовій
промисловості, медицині, а зовнішнього - що поряд з позитивними є і негативні
сторони. До кінця кола учні доводять свої аргументи;
v метод броунівський рух (цей метод дозволяє
кожному учневі виступити в ролі вчителя);
v уявний мікрофон (учні висловлюють свою думку
тримаючи в руках уявний мікрофон). В арсеналі вчителя технологія «Уявний
мікрофон», яка надає можливість кожному сказати щось швидко по черзі,
відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Ця технологія
використовується в 11 класі при вивченні теми «Спирти». Перед початком уроку
вчитель формулює питання: «Вплив спиртів на організм людини» і пропонує учням
висловлюючись закінчити ту чи іншу думку. Цей прийом дає можливість працювати
над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими;
v ланцюжок (учні ланцюжком задають один одному
питання і відповідають на них). Під час вивчення теми «Хімічні елементи» у 7
класі на етапі актуалізації опорних знань, вчитель Тарчан С. Г. використовує інтерактивну
вправу «хімічний ланцюжок». Учням роздається колода карток, з якої вони по
черзі витягують по одній. На картках зображено хімічні елементи. Учні повинні
назвати елемент, його атомну масу та знаходження в періодичній системі. Потім
до елемента кожний учень повинен знайти хімічні знаки, які стоять до і після
нього за атомною масою і побудувати послідовний логічний ланцюжок елементів;
v методика тренінгу (обговорення доповідей,
проблем у колі тримаючи один одного за руки);
v робота в малих групах (розподіляються
обов'язки між членами групи: секретар, доповідач, дослідник, аналітик. Кожен
виконує свою функцію). Інтерактивною технологією кооперативного навчання є
робота в малих групах. Її Тарчан С. Г. використовує на своїх уроках при
вивченні теми «Значення періодичного закону» у 8 класі. Цей вид дає можливість
вирішувати складні проблеми, що потребують колективного уміння і лише в тих
випадках, коли завдання вимагає спільної, а не індивідуальної роботи. Під час
вивчення питання про значення періодичного закону, учитель на дошці записує
завдання: опрацюйте текст підручника, і у картці вставте пропущені (ключові)
слова.
Для розвитку творчих здібностей учнів Тарчан
С. Г. підбирає творчі завдання і причому завдання, які б зацікавили дитину,
надихнули її на пошук.
Є різноманітні форми
самостійної діяльності учнів. Це і робота з додатковою літературою. В даному
випадку вчитель вказує автора, назву, місце
знаходження літератури та завдання, яке треба виконати. Слід намагатися, щоб
під час виконання завдання учні використовували кілька джерел, а також грамотно
захищали свої проекти.
Виконання
практичних та лабораторних робіт є також самостійним творчим процесом, який
спонукає до творчого мислення. Задача вчителя полягає в тому, щоб чітко
поставити мету і завдання, забезпечити необхідним обладнанням. Даний вид роботи
навчає їх бути дослідниками, закріплює навики роботи з обладнанням. Учням можна
запропонувати алгоритм виконання експерименту або спостереження. Прикладом може
бути лабораторна робота по темі «Визначення деяких органічних молекул та їх
властивостей».
В ході цієї
роботи учні навчаються виявляти органічні речовини ( жири, полісахариди),
досліджувати їхні властивості, розвивають навички самостійності, роблять
висновки на основі спостережень.
Пропоновані досліди, спостереження,
самоспостереження застосовуються не лише під час вивчення нового матеріалу, але
й перевірки та закріплення знань, вивчення спецкурсів за вибором підготовки до
олімпіад, на факультативних заняттях.
Вчитель працює таким чином із обдарованими
дітьми використовуючи нестандартні форми.
Лабораторна робота «Виявлення гідроген та
гідроксид – іонів у розчині».
Для роботи необхідні: сульфатна
кислота, порошкоподібна лимонна кислота, кальцій гідроксид сухий, купрум
гідроксид, індикатор, пробірки.
В ході роботи
необхідно:
1)
випробувати розчин сульфатної
кислоти на індикатори;
2)
на смужку індикаторного паперу покласти
кристалики лимонної кислоти;
3)
капнути на кристалики води;
4)
пояснити свої спостереження;
5)
випробувати індикаторним папірцем
кальцій та купрум гідроксиди;
6)
додати води;
7)
зробити висновки.
Одним із важливих методів
формування творчих здібностей учнів є гра. Процес навчання занурений тут у
процес спілкування, активність школярів прирівнюється або навіть перевищує
активність вчителя. Під час гри формується не тільки вміння і навички, а й
позитивні стосунки між учнями, учнями і вчителем. Крім того гра виступає
суттєвим фактором для емоційно - вольової сфери школярів, стимулює до
внутрішньої пізнавальної активності. Можна запропонувати різні види ігор.
Наприклад: «КВК», «Що? Де? Коли?», «Брейн - ринг», «Найрозумніший». Слабка
ланка «Перший мільйон» та інші. Вчитель провела КВК з хімії у 8 класі на тему
«Узагальнення відомостей про важливі класи неорганічних сполук». При підготовці
до уроку, учитель:
-
вибирає журі та ведучого;
-
розділяє клас на дві команди;
-
учні придумують назви й емблеми команд
-
учитель обирає капітанів команд;
-
ознайомлює учнів з правилами гри;
-
як домашнє завдання, задане на попередньому уроці командам запропоновано підготувати
повідомлення про роль сполук в народному господарстві.
При узагальненні та систематизації знань
проводимо конкурси:
1)
Конкурс «Привітання команд».
2)
Конкурс «Пісенна розминка».
3)
Конкурс «Формули сполук».
4)
Хімічна естафета. Учасники однієї команди називають по одній сполуці до тих
пір, доки не вичерпається запас їхніх знань. Учасники іншої команди перелічують
назване. Виграє команда, яка знає більше формул сполук.
5)
Бліцвікторина. Командам запропоновані питання, на які вони повинні швидко
відповісти.
6)
Конкурс «Добування сполук».
7)
Конкурс «Здійснити перетворення».
8)
Конкурс капітанів.
В кінці уроку підводиться підсумок. Оцінюються
роботи учнів.
Гра «Хімічний брейн - ринг» по темі
«Будова речовин. Хімічний зв’язок» в 8 - их класах - це командне змагання.
Учасниками гри є три команди по п'ять чоловік кожна (8 - А, 8 - Б та 8 - В
класи). Для успішного проведення гри обирають двох вчителів - ведучих, які
виконують усі функції журі.
Гра «Хімічний брейн - ринг» складається з
п'яти раундів. Виграє той, хто набере найбільшу кількість балів.
Час на обговорення кожного запитання - 1 хв, а для складніших - 2 хв.
Сигнал до відповіді - піднята рука капітана. Якщо обидві команди не
можуть дати відповіді на запитання, їм допомагають глядачі в залі.
o 1 раунд - розминка - відгадування назв команд.
o 2 раунд - «Перевір
себе та свого товариша» - за вказаними прикладами визначається вид хімічного зв’язку.
o 3 раунд - «Ерудит» - команди ставлять
запитання творчого і проблемного характеру.
o 4 раунд - «Ти мені - я
тобі» - команди ставлять завчасно підготовлені питання один одному.
o 5 раунд - «Хімічна вікторина» - команда,
яка швидше за інших дасть правильну відповідь, отримує бал.
2. Використання інтерактивних технологій на уроках
хімії
Не згасає вогонь у розумних очах
І з роками ясніш пламеніє.
Ти тримаєш дитячі серця у руках,
Ти тримаєш планети надію.
Ці вірші повністю відображають педагогічне
кредо Тарчан С. Г. Видатний психолог XX століття Л. С. Виговський наочно
охарактеризував ситуацію різних способів навчання, запитавши: «Що важливіше -
нагодувати з ложки дитину чи навчити її їсти?» Щоб навчити дитину мислити,
треба навчити її діяти, причому діяти з начальним матеріалом свідомо.
Дослідження останніх десятиріч переконливо свідчать, що діалогічна форма
спілкування вчителя з учнями між собою в умовах колективної пошукової
діяльності дає можливість розвивати не тільки мислення дитини, а й навчити її
спілкуватися, оволодіти способами співпраці в процесі розв'язання навчальних
завдань. Одним із прикладів реалізації технологій колективно - групового
навчання є тренінг, який вчитель застосовує при вивченні теми «Металургія
ведуча галузь промисловості» у 11 класі. На
І- ому етапі розминки та обґрунтування навчання, вчитель застосовує
тренінгові елементи.
1) Народна мудрість стверджує,
що «не існує не талановитих людей, а є ті, які...» - спробуйте закінчити
народну мудрість.
- робота в групах. Запис варіантів закінчення
на дошці.
Висновок: народна
мудрість стверджує: «не існує не талановитих людей, а є ті, які займаються не
своєю справою».
2) Напишіть коротеньке дослідження «Мої
таланти» (розкажіть про свої таланти).
- виконання завдання.
Упевнена, що наш урок за темою «Металургія
ведуча галузь промисловості» допоможе кожному розкрити свої таланти.
II - ий етап уроку: ступінь
актуалізації.
Завдання: Обговоріть
тему із сусідом по парті. Занесіть асоціації до асоціативної схеми:
|
|
- виконання завдання.
Висновок: інформація, яку ми вже знаємо про металургію,
допоможе дізнатися про щось нове і засвоїти нові знання.
Від творчості
вчителя - до творчого учня
Успішність реалізації мети розвитку
творчої особистості залежить від того, хто навчає та виховує таку особистість -
від педагога. За словами В. Ключевського «Для того, щоб бути хорошим
викладачем, треба любити те, що викладаєш і любити тих, кому викладаєш». І тому
про особливі орієнтовані технології треба говорити починаючи від особистості
вчителя. Педагогу необхідно навчитися співробітництва на уроці. Вчитель разом з
дітьми йде до предмета, а не з предметом до дітей! Педагогу необхідно навчитися
стимулюючих прийомів індивідуального впливу, які сприяють формуванню в дітей
активності сприймання матеріалу. До них належать, насамперед уміння вербального
та невербального спілкування; необхідно навчитися володіти так званим фізичним
простором взаємодії - засобом невербального впливу на співрозмовників, що
здійснюється через систему чинників, а саме: розміщення учнів у класі, доцільний
вибір свого місця та зміна його положення від педагогічного завдання, дистанція
між педагогом та учнями тощо. Все це умови педагогічної майстерності впливу на
учнів. Вчителі мають усвідомити себе суб'єктами навчальної діяльності. Педагог
повинен знати - якщо він не розвиває свої творчі здібності, то навряд чи йому
вдасться ефективно розвивати їх у своїх підопічних; якщо вік не діє, то про
заохочення щирої творчості в дитини не може бути й мови. За словами В.
Сухомлинського «найкраща, найточніша методика дійова тоді, коли є жива
індивідуальність педагога...», «у праці - честь і добре ім'я людини. Будь
майстром, поетом, художником у справі, яку ти любиш».
Творчість дитини складається з двох уявних
оболонок: зовнішньої і внутрішньої. Внутрішня оболонка - це психологічні
особливості, які є індивідуальними для кожного організму людини. До них
належать пам'ять, увага, уява, образне, логічне мислення, здатність
зосередитись та інше. На основі знань психології творчості індивідуальні
особливості дитини батькам і вчителям можна корегувати, вдосконалюючи і
розвиваючи здібності. Тому ще однією частиною внутрішньої оболонки творчості
дитини є психологія творчості, яка складається з певних теоретичних аспектів.
Зовнішня оболонка - це творчість
вчителя та соціальне оточення. Творчий вчитель вже сам по собі спонукає дитину
на розвиток і вдосконалення. Тому творчість учнів великою мірою залежить від
майстерності педагога. Не дарма не межах зовнішньої оболонки творчості дитини
розміщується такий фактор як соціальне оточення. До нього відносяться такі
аспекти як суспільство, сім'я, школа, класний колектив, спілкування за межами
школи і сім'ї. Давно вже доведено, що найбільш творчо розвинені діти у
суспільстві з добре розвиненою економікою; в благополучних сім'ях, де є бажання
батьків розвивати свою дитину; в школах, які мають необхідну матеріально -
технічну базу, високий рівень професійності педагогічного колективу. Найбільш
творчі здобутки мають учні, якщо вони займають в класі позицію лідера або
вигнанця. Спілкування за межами школи і сім'ї також впливає на творчі здобутки
дитини. Творчий розвиток залежить навіть від кількості відвідуваних гуртків.
При реалізації мети розвитку творчої
особистості використовуються такі конструктивні прийоми при ігрових формах
навчання: формулювання ігрових цілей, створення проблем, підвищення
імпровізаційності гри, введення протилежних за інтересами ролей, введення
подвійних ролей, створення системи знаків.
3. Робота з обдарованими дітьми
Контроль результатів
засвоєння знань, умінь та навичок учнів є важливою дидактичною ланкою
навчального процесу. Він виконує різні функції, насамперед - навчальну, виховну
й розвивальну.
На своїх уроках Тарчан С. Г. застосовує
обговорення, дискусії, роздуми, які дають учням можливість обмінюватися ідеями,
враженнями, активізують розумову діяльність, навчають умінню висловлювати
власні ідеї та думки, а також почути міркування однокласників, це елементи
кооперативного навчання - робота в парах, ротаційні трійки, карусель «Один -
удвох - усі разом».
Особливо
ефективним є методи взаємодіючого навчання «фронтальне навчання», «мозковий
штурм - форма колективної роботи, яка характеризується спільною спрямованість
мислення і має на меті розробку ідей та підходів до розв'язання певної
проблеми, але не їх оцінку. Застосовую групові методи навчання, взаємо навчання
(«консультаційні центри»), рольові ігри, дослідні проекти, навчальні екскурсії,
інтегровані уроки та інші.
Для підтримання пізнавального
інтересу учнів Тарчан С. Г. використовує нестандартні уроки або їх елементи:
наприклад, урок -аукціон, брейн - ринг, урок - турнір. Прикладом нестандартних
уроків є урок - турнір по темі «Основні хімічні поняття і закони хімії» у 8
класі. На етапі вивчення нового матеріалу проходить колективне обговорення теми
уроку.
Учні поділяються на дві
команди. Вибираються двоє експертів (найбільш підготовлені учні). Кожній
команді пропонуються однакові питання (їх зачитує вчитель), які заздалегідь
обговорюються в групі. Коротка відповідь записується на аркуші паперу, що
передається експертам. Учитель зачитує правильну відповідь, експерти фіксують
кількість правильних відповідей у кожної команди.
Запитання для
учнів:
1)
У якої речовини маса молекули більша: Al2(SO4)3 чи Fe(NO3)2?
2)
Де більше молекул у 16г кисню
чи в 16г водню?
3)
У с/г використовуються калійні добрива: калій сульфату чи калій нітрату?
4)
Знайдіть масові частки елементів у купрум сульфаті?
Експерти турніру підбивають
підсумок уроку.
Найбільш ефективно можна
перевірити рівень знань, умінь та навичок учнів за допомогою системи уроків
перевірки засвоєння знань. Ці уроки найскладніші, бо вимагають синтезу роботи
як учителя, так і учнів. Завдання до тематичної атестації я складаю
різнорівневі по запитанням, які відпрацьовували протягом всієї теми. Розробила
нетрадиційні методи проведення тематичного оцінювання знань учнів «Банк знань»,
«Урок - екзамен», «Один за всіх і всі за одного».
До різноманітних навчальних
умінь, якими має оволодіти учень, належать і уміння перевіряти та оцінювати
результати навчання. Тобто йдеться про формування в учнів об'єктивного само
оцінювання навчальних досягнень. Увага акцентується на груповій навчальній
діяльності учнів. Працюючи в малій групі, учні мають змогу порівнювати особисті
досягнення з досягненнями однокласників, брати учнів у оцінювання їхніх і своїх
результатів. Методика групової роботи у процесі перевірки та оцінювання знань
уможливлює проведення усного опитування всіх присутніх на занятті учнів, чого
не вдається зробити під час фронтального опитування. Навчання у складі малих
груп відбувається під опосередкованим керівництвом учителя та за безпосередньої
участі лідера групи. Це суттєво індивідуалізує процедуру контролю, виставлена
консультантом оцінка підкріплюється само оцінюванням учня.
Перед проведенням контрольної
роботи або замість тематичної атестації доцільно проводити взаємоконтроль знань
учнів. Працюють в групах по 3 учня, після взаємо оцінювання кожна група здає
відомість вчителю, пропонується елемент гри. Представник групи витягує
табличку. Табличка «Довір'я» - вчитель виставляє оцінки групи як поточні,
«Демократія» - група пропонує учня, який буде захищати свою оцінку. Якщо він не
підтвердить свої знання, то знижається оцінка всім членам групи на відповідну
кількість балів, на яку знижена оцінка представнику групи. При отриманні
таблички «Демократія» опитування учнів здійснюється за бажанням вчителя і
відповідно корегуються оцінки. Можливе проведення тематичної атестації у
вигляді іспиту. Вчитель готує собі помічників, які будуть допомагати вчителю опитувати
учнів з певних питань та виставляти оцінки, що дозволяє провести щільне
опитування учнів.
Завжди бачить в учнях
особистості, шанує їхні думки, почуття, право на свободу вибору, визначає їхню
неповторність, право на співтворчість.
Проблеми роботи
з обдарованими учнями Тарчан С. Г. добре відомі, оскільки протягом декількох
останніх років працює з такими учнями.
Працюючи з
обдарованими дітьми, дійшла висновку, що є багато дітей, у котрих хімія
викликає поглиблений інтерес. Які умови для цього потрібні, щоб виник інтерес?
По - перше,
вчитель повинен уміти, могти і мати бажання викликати такий інтерес, тобто
зацікавити дітей своїм предметом. Проте одного таланту вчителю замало, потрібна
постійна праця над собою.
По - друге,
обдарована дитина повинна мати не тільки природні здібності, а найголовніше,
бути наполегливою, дуже працьовитою і бачити, що вчитель щиро хоче допомагати
їй.
А яку дитину
можна вважати обдарованою? Ту, котра навчається легко і швидко? Так дуже часто
думають батьки і вчителі. Легкість у навчанні хоча і свідчить про
обдарованість, є лише одним з її виявів. Учити обдаровану дитину не завжди так
легко, як декому здається. До цих своєрідних дітей необхідно знайти правильний
підхід.
Які прийоми і
методи Тарчан С. Г. використовує для розвитку логічного мислення учнів? Дуже до
вподоби такі методи навчання, коли учні разом працюють у пошуку істини,
допомагаючи один одному.
Користуючись
сходами активного пізнання, намагається, щоб на кожному уроці діти задавали
запитання. Чому? Вважає, що легше відповісти на запитання, ніж сформулювати
правильне запитання. Тому на уроках запроваджує форму «запитання - відповідь».
Це одна з форм інтерактивного навчання. Дуже цікавою формою роботи є
«інформаційно - пізнавальна» суперечливість. Характерна особливість полягає в
тому, що її елементами є істинні, але на перший погляд суперечливі судження.
У своїй роботі Тарчан С. Г. практикує між
класний факультатив, в якому беруть участь учні 7-11 класів. Найважливішим
завданням факультативу є підготовка «консультантів» - учнів, які є першими
помічниками учителя на уроках. Такі заняття учні відвідують за власним
бажанням. Готуючись до різних етапів олімпіад з хімії, вони повторюють
теоретичний матеріал. Учні старших класів виступають консультантами для
молодших школярів.
Тарчан С. Г. впроваджує різноманітні форми
роботи не тільки при проведенні уроків, але і факультативних занять. Одним із
таких прикладів є факультатив «Хімія навколо нас». Заняття по темі «Глобальні
проблеми людства» вона проводить у вигляді круглого столу.
Мета завдання: сформувати в учнів
інтерес до вивчення хімії, розвивати креативне мислення, виховувати бережливе
ставлення до природи, висвітлювати творчу функцію хімічної науки, її роль у
розв’язанні глобальних проблем людства.
На урок можна запросити
представника екологічної служби.
Учні повинні знати:
основні екологічні проблеми району.
Учні повинні вміти:
пояснювати хімічні явища, порівнювати, встановлювати причино-наслідкові зв’язки.
Під час вивчення нового матеріалу:
1)
Робота над поняттями: екологічно чистий реактивний двигун.
2)
Виступ еколога.
3)
Найважливіше питання – екологічна проблема.
4. Метод проектів як засіб формування інтелектуальних
здібностей учнів
Процес роботи за методом проектів
складається з кількох основних етапів:
1.
Вибір теми. Учні пропонують теми, а вчитель допомагає їм у виборі однієї з них.
Якщо в даному класі проводиться перший проект, то цей пункт опускається.
2.
Визначення мети. Учитель допомагає учням визначити найактуальніші й водночас посильні
для учнів завдання на певний проміжок часу.
3.
Розробка плану діяльності для досягнення визначеної мети. На цьому етапі відбувається
вибір методів і ресурсів для роботи над проектом. Наприклад: експеримент,
інтерв'ю, соціологічне опитування, вивчення літератури, пошук інформації.
Перед тим як звернутися до методу проектів,
доцільно розглянути класифікацію останніх. В.Кільпатрик виділяє чотири види
проектів:
1)
продуктивний;
2)
споживчий;
3)
проект розв'язання проблеми;
4)
проект - вправа.
Нині пропонуються кілька варіантів
класифікації проектів:
1)
за складом учасників (колективні,
малі, індивідуальні);
2)
за метою (продуктивні,
пізнавальні, самовиховання, розважально - ігрові, творчі);
3)
за тематикою;
4)
за терміном реалізації.
Впровадженням інтерактивних технологій в
практику роботи вчителя Тарчан С. Г. можна вважати інтегрований урок у
профільному класі – «Хімія в харчовій промисловості». На цьому уроці було
застосовано метод проектів. Проект «Раціональне харчування і здоров'я» став уроком узагальнення.
Усіх учнів класу було поділено на шість груп:
1)
«хіміки» досліджували хімічний
склад їжі;
2)
«математики»
визначали енергетичну цінність продуктів харчування;
3)
«фізіологи» вивчали режим
харчування;
4)
«соціологи» проводили
соціологічне опитування з метою вивчення попиту на продукти харчування серед
учнів школи;
5)
«етнографи» досліджували традиції
вживання їжі в Україні та інших країнах;
6)
«лікарі - дієтологи» складали
меню на основі повідомлень учнів перших п'яти груп.
Під час виконання проекту враховувалися
індивідуальні особливості учнів. Найбільш сильні групи призначалися керівниками
груп, а група «лікарів - дієтологів» майже повністю складалася з таких учнів.
Результати роботи було оформлено графічно (діаграми) та у вигляді
таблиць, а на їх основі було складено повідомлення.
У роботі над проектом ми спиралися
на технічні можливості нашого навчального закладу і той навчальний матеріал,
який вважали за необхідне внести в проект, враховуючи програму з біології та
хімії і профільних класів.
5.
Особливості
інтегрованих уроків
Інтегровані уроки є особливим видом уроків.
На таких заняттях розглядаються багатоаспектні об'єкти, які є предметом
вивчення різних навчальних дисциплін. Наприклад, білки (біологія, хімія),
речовина (фізика, хімія, біологія), електроліз (фізика, хімія тощо). До таких
об'єктів можуть належати теорії, закони та ідеї різного рівня узагальнення
(молекулярно - кінетична теорія, періодичний закон елементів, закони збереження
тощо). Сутність інтегрованого уроку полягає в об'єднанні зусиль учителів різних
предметів для його підготовки та проведення, а також в інтеграції знань про
певний об'єкт вивчення, одержаних засобами різних навчальних предметів.
Інтегровані уроки класифікують за
змістом і дидактичною метою. Враховуючи поєднання навчальних предметів,
матеріал яких розглядається на такому занятті і становить його зміст, розрізняють
природничі уроки (інтегруються природничо - наукові знання), природничо -
математичні (інтегруються природничі знання з математичними), природничо -
гуманітарні (інтегруються природничі знання з гуманітарними) Кожне із цих
занять можна також віднести до однієї з груп: уроки вивчення нових знань, уроки
систематизації та узагальнення знань, комбіновані уроки.
Тривалість інтегрованого уроку
залежить від обсягу навчальної інформації і, як правило, становить дів
академічні години. Час на його проведення береться за рахунок годин,
передбачених програмами з відповідних предметів на вивчення даного
багатопланового об'єкта.
Хід уроку
Припустимо, що тема уроку -
«Узагальнення, систематизація, корекція знань, умінь, навиків учнів по темі
«Розчини»».
1)
Учні розповідають про істинні розчини та за якою формулою визначається
масова частка розчиненої речовини.
2)
Учні розповідають як дисоціюють у водних розчинах кислоти, луги і солі.
3)
Розповіді учнів про умови реакцій іонного обміну.
4)
Розповідь про те, які іони називаються катіонами, а які аніонами.
5)
Учні розповідають які речовини називаються електролітами, а які не
електролітами.
Заключна частина. Учні складають рівняння в
молекулярній, іонно-молекулярних формах.
6.
Складання та
використання технологічних карт для організації самоосвітньої діяльності учнів
на уроках хімії.
Уміння формуються в процесі виконання
вправ, тому вчитель послідовно накреслює такі види самостійної роботи учнів,
які розвивають відповідні вміння. Психологічні дослідження свідчать про те, що
найбільш успішно вміння формуються в разі наявності:
-
чітко визначеної мети навчальної діяльності (чого слід досягти);
-
розуміння правил і послідовності дій, спрямованих на досягнення мети
діяльності;
-
чіткого уявлення про техніку дій та їх кінцевий результат, тобто взірця,
якого слід досягти;
-
постійного самоконтролю якості шляхом зіставлення результатів;
-
своєчасного виявлення відхилень, помилок, недоліків у навчальній роботі,
внесення виправлень у свої дії під час подальшого повторення цих дій;
-
правильної самооцінки успіхів у досягненні конкретної мети навчальної
діяльності на кожному її етапі.
7.
Навчання у
процесі гри
На моїх уроках
почесне місце займає гра. Як відомо, гратися люблять всі діти, і, включаючи до
уроків ігрові моменти та проводячи ігрові уроки, можна зацікавити предметом
навіть найбільш пасивних учнів та звернути їх увагу до, здавалося б, сухого і
малоцікавого матеріалу. Я приведу кілька конкретних прикладів уроків з ігровими
моментами.
Урок за темою: «Значення
періодичної системи хімічних елементів».
Умови проведення уроку:
1) клас ділиться
на дві команди;
2) команди
вибирають командира;
3) учні дають
назву команді;
4) визначають по
одному учню з кожної команди до складу журі;
5) завдання для III, IV, V геймів записані
на дошці;
6) на завдання II, III, IV, VII, VIII геймів
відповідає учень.
I Гейм
«Розминка».
II Гейм «Відгадай
елемент».
III Гейм
Завдання
на дошці.
IV Гейм «Вибери партнера».
V Гейм «Математичний».
VI Гейм
В кожному
ряді знайти хімічний елемент, який відрізняється від інших по положенню в
періодичній системі.
VII Гейм «Амфотерний».
VIII Гейм «Валентність».
В кінці
уроку підводиться підсумок.
Немає коментарів:
Дописати коментар